Мило Запорізьке 72% 200г

На сьогоднішній день господарське мило виробництва ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» - є найкращим в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

Миючими засобами називають складні органічні сполуки, що застосовуються в чистому вигляді або з добавками для прання виробів з текстильних волокон і миття різних предметів домашнього ужитку. Ці кошти полегшують також відбілювання і фарбування тканин, виготовлення емульсій і суспензій при отриманні харчових товарів, барвистих складів, очищення іізмельченіе руд і інших природних матеріалів, підвищують антифрикційні здатність мастильних матеріалів тощо

 

 

 

Господарське мило - один з найбільш економічних і традиційних способів вирішення проблеми чистоти. Господарське мило виробляється з натурального природного сировини, або з синтетичних жирних кислот. Господарське мило призначається для санітарно - гігієнічних і господарських цілей - миття рук, посуду, воно якісно стирає в гарячій і холодній воді, прекрасно відпирає застарілі брудні плями, незамінне для прання робочого одягу. Господарське мило абсолютно нешкідливо для людини і багато хто використовує господарське мило або стружку з нього для прання своїх речей, що виправдано в силу гипоаллергенности господарського мила.

 

 

 

Хозяйственное мыло до сих пор находит своих потребителей, несмотря на огромный выбор моющих средств в магазинах. Применяется оно в основном для стирки белья, особенно детского и из натуральных тканей, а также для мытья поверхностей. Дело в том, что хозяйственное мыло обладает рядом свойств, не присущих другим видам моющих средств.

 

 

 

Во - первых, это натуральный и экологически чистый продукт. Твердые хозяйственные мыла представляют собой натриевые соли жирных кислот и изготавливаются из растительных масел и животных жиров, а также высококачественных специальных добавок, улучшающих их потребительские свойства при применении.

 

 

 

По - друге, господарське мило має лужний баланс (рН 11 - 12), завдяки чому здатне видаляти навіть стійкі забруднення. Прати можна як в холодній, так і в гарячій воді. Помічено, що вовняним виробам прання з господарським милом йде на користь, вони стають пишними і м'якими.

По - третє, доведено, що господарське мило володіє антибактеріальними властивостями. Як антисептик воно використовується в медицині і незамінне при прибиранні виробничих приміщень.

 

 

 

 

І, нарешті, господарське мило абсолютно нешкідливо для людини, так як містить виключно натуральні компоненти. Воно гіпоалергенні (можна прати навіть речі маленьких дітей) і не виявляє подразнювальної дії на шкіру.

За наявними даними, мило подібне сучасному господарському милу, виготовлялося ще в стародавньому Шумері та Вавилоні (близько 2800 р. До н. е. е. ). Описи технологій виготовлення мила знайдені в Месопотамії на глиняних табличках, що належать приблизно до 2200 р. До н. е. е. Єгипетський папірус середини другого тисячоліття до нашої ери свідчить, що єгиптяни регулярно милися за допомогою мила. Широко застосовувалися подібні миючі засоби і в Стародавньому Римі.

 

 

 

 

Хозяйственное мыло абсолютно безвредно для человека и многие по привычке используют хозяйственное мыло или стружку из него для стирки своих и особенно детских вещей, что оправданно в силу его гипоаллергенности. Содержание жирных кислот в хозяйственном мыле не превышает 72% , в нем много щелочей, быстро и качественно растворяющих грязь и к тому же обладающих противомикробным действием. Достоинство мыла, в том числе хозяйственного ― возможность его широкопрофильного применения. Также хозяйственное мыло оказывает положительное влияние на некоторые свойства тканей ― придает им пышность и объемность.

 

 

 

Легенда гласит, что само слово soap (мыло) произошло от названия горы Сапо в древнем Риме, где совершались жертвоприношения богам.

 

 

 

Тваринний жир, що виділяється при спалюванні жертви, накопичувався і змішувався з деревною золою багаття. Отримана маса змивалася дощем в глинистий грунт берега річки Тібр, де жителі прали білизну і, природно, спостережливість людини не упустила того факту, що завдяки цій суміші одяг відпирається набагато легше.

У 1808 році французький хімік Мішель Ежен Шеврель (1786 - 1889) на прохання власників текстильної фабрики встановив складу господарського мила. В результаті аналізу виявилося, що мило - це натрієва сіль вищої жирної (карбонової) кислоти. У Європі та США безперервний процес миловаріння з'явився в кінці 1930 - х років разом з безперервним процесом гідролізу (розщеплення) жирів водою і парою високого тиску в миловарних вежах.
Господарське мило виробляється з натуральної сировини природного походження (тваринних і рослинних жирів), а також з синтетичних жирних кислот. Отримання господарського мила засновано на реакції омилення - гідролізу складних ефірів жирних кислот (тобто жирів) з лугами, в результаті якого утворюються солі лужних металів і спирти.
У спеціальних ємностях (виручених котлах) нагріті жири обмилюють їдким лугом (зазвичай каустичною содою). В результаті реакції в виручених котлах утворюється однорідна в'язка рідина, густеющая при охолодженні - мильний клей, що складається з мила і гліцерину. Зміст жирних кислот в милі, отриманому безпосередньо з мильного клею зазвичай 40 - 60% . Такий продукт має назву "клейового мила". Спосіб отримання клейового мила прийнято називати "прямим методом".
"Непрямий метод" отримання мила полягає в подальшій обробці мильного клею, який піддають отсолке - обробці електролітами (розчинами їдкого лугу або хлористого натрію), в результаті відбувається розшарування рідини: верхній шар, або мильне ядро, містить не менше 60% жирних кислот; нижній шар - подмильний луг, розчин електроліту з великим вмістом гліцерину (також містить забруднюючі компоненти, що містилися в початковій сировині). Отримане в результаті непрямого методу мило носить назву "ядерного".
Вищий сорт мила - пілірованное, отримують при перетирання висушеного ядерного мила на валиках пілірной машини. При цьому в кінцевому продукті вміст жирних кислот підвищується до 72 - 74% , поліпшується структура мила, його стійкість до усихання, прогорканию і дії високих температур при зберіганні.
При використанні в якості лугу каустичної соди отримують тверде натрієве мило. М'яке або навіть рідке калієве мило утворюється, коли застосовується Каустичний поташ.
Господарське мило виходить при охолодженні клейового мила. Тверде мило містить 40 - 72% основної речовини, 0,1 - 0,2% вільного лугу, 1 - 2% вільних карбонатів Na або К, 0,5 - 1,5% нерозчинного у воді залишку.
Високий вміст жирних кислот (72% ) забезпечує високу миючу здатність мила.

 

 

 

 

Залежно від вмісту жирних кислот господарське мило буває трьох категорій:

 

 

 

I (72% ), II (70% ), III (65% ).

 

 

 

Чим більше вміст жирних кислот, тим краще мило буде справлятися з брудом і мікробами.

 

 

 

Нужно отметить, что современное хозяйственное мыло сильно отличается от предшественников. Производители озаботились тем, как сделать этот продукт более привлекательным для потребителей. Например, мыло DURU ароматизировано различными добавками и может иметь запах яблока, розы, лаванды. Другие производители добавляют в состав хозяйственного мыла компоненты, благотворно влияющие на кожу рук (Аист с глицерином). Встречается на прилавках хозяйственное мыло с эффектом отбеливания (Сарма, DURU). Все более привычным становится мыло белого цвета, а не грязно - желтого, как во времена наших бабушек.

 

 

 

Однако есть у этого моющего средства и свои недостатки. Щелочь, которая так хорошо справляется с пятнами, в то же время сушит и обезжиривает кожу рук. Поэтому после использования хозяйственного мыла не забывайте смазывать руки любым увлажняющим кремом.

 

 

 

Мыло хозяйственное представляет собой моющее средство, основной (активной) частью которого являются натриевые и калиевые соли жирных кислот. Мыло хозяйственное подразделяют по виду исходного материала, способу производства и обработки, консистенции, содержанию моющего вещества.

 

 

 

По виду исходного материала различают мыла на основе жиров, жирных кислот и смешанной жировой основы. В производстве мыл используют твердые жиры животные (говяжий, бараний, свиной и др. ), жидкие растительные жиры (масло подсолнечное, хлопковое и др. ), саломас (сало из масла) - твердый жир, полученный гидрогенизацией (насыщением водородом по месту двойных связей) растительных жидких масел.

 

 

 

Твердые животные жиры содержат большее количество насыщенных жирных кислот и образуют при варке твердые мыла, хорошо растворимые при повышенной температуре. Добавление твердых жиров растительного происхождения (пальмовое, кокосовое и другие масла) повышает растворимость мыл при комнатной температуре. Жидкие растительные жиры образуют мазеобразные мыла. Широкое применение жирных кислот позволяет легче и полнее провести мыловарение. Жирные кислоты получают расщеплением жиров или синтетическим путем при окислении парафинов и других нефтепродуктов. Смешанная жировая основа может включать жиры, жировые отходы (кухонные, сточные), соапсток, смоляные и нафтеновые кислоты. Смоляные кислоты (в виде канифоли или канифольного мыла) улучшают ценообразование и задерживают прогоркание мыл. Нафтеновые кислоты понижают устойчивость пены и твердость мыл, делают его более растворимым.

 

 

 

По способу производства различают мыла, полученные омылением (варкой) жировой основы и нейтрализацией жирных кислот. Омыление проводят действием водного раствора едкой щелочи на жировую основу при температуре 100 - - 105°. Жировые вещества распадаются на глицерин и жирную кислоту, которая образует со щелочью соль жирной кислоты (мыло) по реакции. Нейтрализация жирных кислот (карбонатное омыление) - экономически более выгодный способ получения мыла, так как ускоряется и упрощается процесс образования мыла, а в качестве щелочи используют соду, как более дешевую.

 

 

 

По способу обработки различают мыла клеевые, высоленные, шлифованные и пилированные. Клеевое мыло получают охлаждением продукта мыловарения. Оно содержит 40 - - 47% жирных кислот, остатки непрореагировавших жиров и щелочей, глицерин. Высаливают мыло для удаления примесей и увеличения содержания моющего вещества. Для этого в кипящий мыльный клей вводят поваренную, соль или каустическую соду. Растворяясь в воде, эти вещества понижают растворимость мыла. Мыло отделяется и, как более легкое, всплывает, образуя слой более концентрированного, так называемого ядрового мыла. При повторном высаливании получают более чистое и светлое шлифованное мыло. Пилированное мыло содержит 70 - - 85% жирных кислот и имеет более однородную структуру. Для его получения мыло измельчают, перетирают на вальцах, подсушивают и прессуют в куски. По консистенцииразличают мыло твердое и жидкое. Твердое мыло подразделяют на кусковое, порошковое и в виде стружки. По содержанию моющего вещества (натриевых или калиевых солей жирных, смоляных и нафтеновых кислот) мыло делят на сорта. Твердое хозяйственное кусковое мыло бывает 60, 66, 70 и 72% - ное, жидкое - - 40% - ное (1 - й сорт) и 60% - ное (высший сорт). Порошковые мыла представляют собой измельченное и высушенное мыло (68 - - 82% ) или составы, содержащие 10 - - 25% жирных кислот в смеси со щелочными солями содой кальцинированной, тринатрийфосфатом, силикатом натрия

Мыло Запорожское 72% 200г 96 штук в ящике